• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Виховна робота

До уваги учнів та батьків! Інформцентр з вирішення питань життя та здоров"я, захисту прав та інтересів дитини. Електронний банер Національної дитячої "гарячої" лінії - 116 111 (безкоштовно, анонімно, конфіденційно)

Рекомендації психолога вчителю щодо організації навчально-виховного процесу в класі

1.Поводьтеся так, щоб учні відчували, що ви керуєте навчальним процесом, при цьому стимулюйте їхню активність.

2.Не відволікайтеся на незначні порушення, моралізування.

3.Дотримуйтеся доброзичливого, мажорного тону, будьте уважні до кожного учня. Надавайте необхідну підтримку, відзначайте успіхи, створюйте життєрадісний оптимістичний настрій у класі.

4.Стежте за правильністю постави, проводьте фізкультхвилинки; не допускайте перевтоми учнів.

5.Надавайте учням можливість частіше працювати у групах – це може бути стимулом до зайнятості кожного, хорошого настрою і поведінки.

6.Створюйте умови, щоб важкі, слабкі діти мали можливість відчути себе лідерами.

7.Не принижуйте учнів, не припускайте образ, сарказму. Гнів, дратівливість, імпульсивність не сприяють зміцненню дисципліни й авторитету вчителя.

8.Будьте привітними.

9.Не виявляйте антипатій до важких учнів, сподіваючись від них поганої поведінки. Діти відчувають скептичне ставлення до них і часто поводяться згідно з вашими очікуваннями.

10.Не припускайте появи „любимчиків”, це створює зайві проблеми, ускладнює стосунки в колективі.

11.Умійте керувати емоціями, знайте ціну кожному слову, тонові. Не можна вимагати від дитини те, що під силу дорослому, будьте терплячими.

12.Не соромтеся виявляти почуття гумору. Можна посміятися і над собою, не вважайте себе досконалістю. Але не можна висміювати учнів. Дітям імпонує веселий, спритний, оптимістичний учитель.

13.Підтримуйте контакт з учнями поза уроками, на заняттях гуртка, позакласних заходах, спільних походах.

Що можна зробити для профілактики і боротьби з таким явищем,

як "групи смерті" в соцмережах?

Прес-служба Департаменту кіберполіції України повідомляє про заходи, до яких слід вдаватися дорослим, щоб вберегти свою дитину від небезпечних флешмобів.

У кіберполіції відзначають, що особливу увагу потрібно звертати на зображення кита, який для підлітків є символом свободи.

Зокрема, щоб підлітки не потрапили в такі групи, батькам треба більше уваги приділяти психологічному стану дитини. Також необхідно:

1. Встановити функцію "батьківський контроль" на всіх гаджетах дитини за її згодою.

2. Перевіряти шкіру дитини на наявність тілесних ушкоджень, особливо порізів. У разі виявлення з'ясувати, за яких обставин вони з'явилися.

3. Перевіряти акаунти дитини в соцмережах, поставивши її до відома. Варто час від часу перевіряти і стежити за групами, до яких долучився підліток.

4. Обов'язково переглядати фото і відеофайли з гаджетів дитини.

5. Звертати увагу на коло спілкування підлітка.

6. Стежити, щоб у вільний час дитина була зайнята чимось корисним, наприклад, відвідувала спортивні або культурно-мистецькі секції.

Алгоритм можливих дій у ситуації, що склалася

Громадські дії:

- демотивувати захоплення та «рекламу» суїцидальних ігор;

- звернутися до власників соціальних мереж, нескінченно банити всіх адміністраторів і модераторів груп, шукати їх по акаунтах;

- визнати дії адміністраторів і модераторів груп такими, що підпадають під статтю 120 КК "Доведення до самогубства", проводити публічні суди й карати. В Україні немає практики таких кримінальних проваджень і судових процесів, тому що дуже складно довести доведення до самогубства в результаті віртуального спілкування або простого модерування групи;

- створити телефони довіри для дітей і підлітків; вони повинні бути доступними, безкоштовними, цілодобовими, багатоканальними;

- розробити національну програму по профілактиці ризикованої поведінки серед дітей та підлітків.

Дії спільноти:

- розширити для дітей та підлітків розгалужену мережу безкоштовних клубів ігор і гуртків, щоб будь-яка дитина могла в них займатися.

- вчити дітей повідомляти про небезпеку, що загрожує їх друзям;

- територіальні спільноти, спільноти професіоналів, громадські організації можуть проводити тренінги "рівний-рівному" з комунікації дітей, профілактики суїцидів і інших масових ризикованих дій. "Рівний-рівному" - це система навчання, при якій ті, хто вже навчився, навчають інших як рівних собі за статусом.

Дії батьків:

- грати самим з дітьми і давати їм грати з іншими дітьми. Діти повинні грати в цікаві ігри;

- зателефонувати за потреби на «телефон довіри» (з мобільного 772);

- розмістити в помешканні номер телефону довіри на холодильнику;

- звернутися за потреби до шкільного психолога;

- розмовляти з дітьми не тільки про те "що було в школі", а й про те, "що було в соцмережах, в інтернеті". Вміти ставити дітям питання і вміти зізнаватися собі, що ви можете не знати відповіді на них;

- говорити про те, наскільки небезпечно грати в подібні ігри, і що організаторами ігор є злочинці з підступними намірами;

- звести до мінімуму використання інтернету, тільки до потреб навчання і під контролем;

- контролювати переміщення дитини;

- якщо дитина вже потрапила в гру і від розмови з вами не ухиляється, для початку попросити розповісти, як вона уявляє цю "гру", її цілі і свою участь у ній. Максимально доброзичливо почати розмову про такі ігри. Нехай дитина відчує ваш інтерес і виявить бажання розповісти;

- планувати свої подальші дії в залежності від того, що і як дитина розповість;

- дитина повинна займатися цікавими справами, щоб у неї не було потреби самостверджуватись у соціальних мережах. Спорт, музична школа, театральний гурток, олімпіади, іноземна мова, тощо.

Небезпечні ігри в соцільних мережах: як уберегти дітей?

Останнім часом в соціальних мережах з’являються небезпечні ігри для дітей та підлітків. У цих смертельних ігор багато назв : «Синій кит», «Тихий будинок», «Рожева фея», «Розбуди мене о 4:20», але результат завжди однаковий – закінчене життя і зламані горем батьки, які не розуміють, що ж змусило дитину звести рахунки з життям.

Насамперед слід зазначити, що ті, хто придумує такі ігри, тонко розбираються в психології підлітків, – вони тиснуть відразу на три больових точки. По-перше, тиснуть на свідомість дітей мовляв (ти слабодухий і не можеш це зробити, тобі це «слабо») –і багато підлітків виконують завдання, щоб довести собі і комусь свою силу. По-друге, вони вміло маніпулюють дітьми – страх втратити рідних сильніший за страх власної смерті. По-третє, вони підносять самогубство як відхід від всіх проблем в житті, допомогу і полегшення. Зазвичай школярі хочуть самоствердження і проявити себе, тому беруть участь в подібних іграх. Найбільше шансів потрапити у «сині кити» – у дітей 5-8 класів(так як ще не розуміють загрози від кураторів гри, і від страху виконують їхні накази). Старші підлітки вже розуміють, що таке суїцид і усвідомлюють наслідки спричинення собі болю та ушкоджень, а менші – можуть розказати батькам. Психологи зазначають про 4 тривожні сигнали, які вказують на те , що дитина вступила в небезпечну спільноту.

1. Дитина різко стає слухняною, але «відчуженою» (протягом 3-5 днів коло друзів, а головне — інтересів, різко змінився. Підліток стає відстороненим від реального життя і починає погоджуватися з усім, що йому говорять. Адже вважає, що все, що відбувається — неважливо, а головна мета його життя — в віртуальному співтоваристві, де він нарешті зрозумів сенс життя і знайшов однодумців).

2. У підлітка змінюється розпорядок дня (став вечеряти в кімнаті, змінює час відвідувань секцій, в один і той самий час сідає за комп’ютер.

3. Підліток млявий і постійно не висипається, може просипатись надто рано(о 4-й-5-й годині ранку) Цей час обрано спеціально: по-перше, пробудження вночі стомлює дитину і тому вона швидко втомлюється, стає дратівливою і, що потрібно творцям небезпечних сайтів, розчаровується в житті. По-друге, в досвітній період організм, налаштовуючись на пробудження, виробляє адреналін, тому підйом в цей час викликає тривожність і страх про майбутнє.

4. Активні постійно повторювані малюнки ( захопившись чимось, підлітки починають це демонструвати в малюнках. Тривожними сигналами вважаються малюнки метеликів — вони живуть тільки один день, і китів (вони від відчаю викидаються на берег). Це символіка суїцидальних груп.

Що робити, аби наші діти не стали учасниками групи смерті?

Як поводити себе батькам? – 7 ПОРАД від психолога

1. Насамперед поставте дитині нейтральне питання – мовляв, чув/-а, що зараз популярна якась гра “Синій кит”. І послухайте, що дитина вам розповість. Якщо він нічого про неї не знає – добре (тут головне не вдаватися в подробиці, щоб не розбудити в ньому цікавість). Якщо знає, уважно слухайте розповідь. Якщо в ньому повно подробиць і деталей, про які не пишуть в мережі, то є ризик, що ваша дитина вже в грі. Також має насторожити, якщо син чи дочка розказують про подружку, що бере участь в грі – цілком ймовірно, що він бреше і грає сам.

2. Немає сенсу говорити, що такі ігри небезпечні – на підлітків це вже не діє. Набагато ефективніше сказати, що ними маніпулюють. Для них буде одкровенням, що людина, що загрожує їхнім рідним, швидше за все, хвора і живе в іншому місті або навіть країні. І її завдання – не вбити батьків, а змусити дитину виконати її волю. Дітей таке дуже протвережує! Розкажіть їм, що на маніпуляції “ведуться” всі – скільки дорослих несуть всі свої заощадження шахраям, що телефонують їм серед ночі і кажуть, що їхні близькі потрапили в біду! Покажіть дитині, що всі вразливі – для неї дуже важливо почути це від авторитетного дорослого.

3. Завдання вашої розмови – навчити підлітка мислити критично і питати себе про мету того чи іншого вчинку, обмірковувати все, що з ним відбувається.

4. Багато батьків в паніці вирішують встановити тотальний контроль над дитиною – забрати телефон, закрити вдома і т.д. У цьому теж немає сенсу – в XXI столітті підліток, якщо захоче, завжди знайде гаджет і доступ в мережу. Чим більше його обмежувати – тим більше способів обійти заборони буде знаходитися. Ваше завдання – не контролювати, а дати підтримку, щоб дитина прийшла до вас з проблемою, а не приховувала її до останнього.

5. Зараз як ніколи важливий емоційний зв’язок з дитиною. Більше обіймайте її, розповідайте, що в її віці теж помилялися, встрявали в якісь небезпеки, і вам допоміг хтось із дорослих. Дитині важливо розуміти, що навіть його “ідеальні” батьки теж оступалися, і це нормально, так само як і нормально просити допомоги у інших. Якщо розумієте, що зараз дитина вас не сприймає, попросіть її говорити з тим з дорослих, кому він довіряє – шкільним психологом, родичем і т. д.

6. Навіть якщо ви впевнені, що у вашій родині все добре, зайва пильність не завадить. Подібні ігри – той випадок, коли вторгнення в приватне життя сина чи дочки виправдані. Переглядайте їх телефони та сторінки в соцмережах – але в присутності дитини. Цікавтеся у самої дитини, з ким вона там дружить, які групи цікаві і т.д.

7. Якщо розумієте, що дитина таки в грі, Боже вас збав її лаяти. Проявіть інші емоції – заплачте, покажіть, як сильно ви засмучені і як за неї хвилюєтеся. Обов’язково підключайте тата – в такій ситуації чоловіче слово сильніше “мамського”. У розмові з дочкою батькові треба знайти, за що її похвалити, а з хлопчиками краще говорити в дусі “Давай поговоримо як чоловік з чоловіком, що ми (саме ми!) можемо зробити в цій ситуації”. Якщо тата немає, попросіть поговорити того, кому дитина довіряє – дядька, чоловіка сестри і т.д. Батькам потрібно більше уваги приділяти своїм дітям, незалежно від віку. Спілкуватися, цікавитися їхніми справами та зрозуміти, що діти цікавляться і заходять на різні сайти, так як і дорослі. Лише родинний затишок, тепло та любов допоможе дітям не піддатися на ігри невідомих.

Кiлькiсть переглядiв: 103

Коментарi